Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Science and Education‖ (April 10-12, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 217 p.

89 вкорінення у навчальне спілкування потребує краса взаємин українців, представників інших національностей, відображена у нормах етикету, у звичаях і традиціях, сповнених взаємоповаги, взаємопідтримки, добросусідства, доброчинності, великодушності, мудрості, доброзичливості й душевної щедрості. З огляду на зазначене, постає актуальною проблема формування комунікативної культури майбутнього вчителя початкових класів у процесі професійної підготовки. На важливості формування комунікативної культури у майбутніх фахівців початкової ланки освіти наголошували як педагоги (В.Бондар, О.Савченко, В.Семиченко, так і лінгводидакти (М.Вашуленко, Є.Голобородько, О.Бігич, О.Семеног, В.Собко, О.Хорошковська). Формулювання цілей статті. У межах статті розглянемо трактування поняття «комунікативна культура» зарубіжними та вітчизняними дослідниками. Виклад основного матеріалу . Характерні для сучасного суспільства масштабність і динамізм соціально-економічних перетворень у всіх сферах життя і діяльності людини; активний перегляд моральних цінностей; звернення у засобах масової інформації, мистецтві, літературі, у житті до серйозних проблем освоєння і нарощування культурного потенціалу; соціальні, економічні, екологічні катаклізми, що все частіше пов'язуються з діяльністю людини, об'єктивно потребують відтворення і створення культури як системи духовних цінностей і творчості, у тому числі й педагогічної. Звернемося до трактування поняття «комунікативна культура» зарубіжними та вітчизняними вченими. Британський літературознавець і культуролог Реймонд Вільямс у відомому есе «Культура – буденна» зазначав: «Культура – буденна, це є найперший факт. Кожна людська спільнота має свою особисту форму, свої особисті мету і призначення, свій особистий смисл. Кожна людська спільнота втілює і виражає всі ці речі у своїх інституціях, а також у своєму мистецтві, науці й освіті. Тому формування спільноти – це находження спільних значень, понять, напрямків, а ріст спільноти – у їх активному обговоренні й переосмисленні під впливом