Proceedings of the International scientific and practical conference ―American Ukrainian Forum of Science and Education‖ (April 13-15, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 235 p.

132 Водночас формування національного світобачення розглядається як багатовимірний процес, що охоплює когнітивний, емоційно-ціннісний і поведінковий компоненти, взаємодія яких забезпечує становлення цілісної особистості. Саме тому особливої актуальності набуває створення педагогічно доцільного освітнього середовища, яке сприятиме інтеграції знань, цінностей і практичного досвіду дітей, забезпечуючи їхню готовність до подальшої соціалізації та громадянської самореалізації. Отже, старший дошкільний і молодший шкільний вік виступають ключовими етапами формування національного світобачення, що потребує цілеспрямованого педагогічного впливу, спрямованого на розвиток національної самосвідомості, громадянських якостей і ціннісних орієнтацій особистості. У зв’язку з цим виникає необхідність більш глибокого теоретичного осмислення структури та механізмів формування національного світобачення як цілісного педагогічного феномена. Водночас формування національного світобачення розглядається як складний, багатовимірний і динамічний процес, що охоплює взаємопов’язані когнітивний, емоційно-ціннісний і поведінковий компоненти, взаємодія яких забезпечує становлення цілісної особистості. Когнітивний компонент передбачає засвоєння системи знань про національну культуру, історію, традиції та соціальні норми; емоційно-ціннісний — формування позитивного ставлення до Батьківщини, почуття гордості за свій народ і усвідомлення значущості національних цінностей; поведінковий — реалізується у практичній діяльності, що відображає готовність дитини діяти відповідно до засвоєних норм і ціннісних орієнтацій [2; 3]. Саме тому особливої актуальності набуває створення педагогічно доцільного освітнього середовища, яке сприятиме інтеграції знань, цінностей і практичного досвіду дітей, забезпечуючи їхню готовність до подальшої соціалізації та громадянської самореалізації. Таке середовище має бути орієнтованим на активну взаємодію суб’єктів освітнього процесу, забезпечувати емоційно насичений зміст, опиратися на національно-культурний контекст і