Proceedings of the International scientific and practical conference ―American Ukrainian Forum of Science and Education‖ (April 13-15, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 235 p.

134 забезпечують цілісне сприйняття особистістю соціокультурної реальності. Когнітивний компонент відображає систему знань про національну культуру, історію, традиції, мову та символіку, які становлять основу для усвідомлення дитиною своєї належності до певної соціокультурної спільноти; емоційно- ціннісний компонент визначає ставлення дитини до Батьківщини, її народу та культурної спадщини, формуючи почуття гордості, поваги й причетності; поведінковий компонент проявляється у практичній діяльності, соціальній взаємодії та готовності діяти відповідно до засвоєних норм і цінностей [2, с. 78; 3]. Взаємодія зазначених компонентів забезпечує не лише накопичення знань, а й їх трансформацію у стійкі переконання, ціннісні орієнтації та моделі поведінки, що визначають характер соціальної активності особистості. Саме завдяки цьому національне світобачення набуває ознак цілісності, системності та динамічності, виступаючи важливою складовою загального світогляду дитини. Водночас ефективність формування кожного з компонентів значною мірою залежить від організації освітнього процесу, узгодженості його змісту з віковими особливостями дітей та використання педагогічних підходів, спрямованих на інтеграцію пізнавальної, емоційної та діяльнісної сфер розвитку особистості. У працях учених підкреслюється, що саме в дитячому віці відбувається інтенсивне засвоєння культурних норм, традицій, мови та соціального досвіду, які визначають подальший розвиток особистості та формування її світоглядних орієнтирів [2, с. 78; 1]. Цей процес супроводжується активним становленням пізнавальної, емоційної та соціальної сфер дитини, що забезпечує її включення в систему суспільних відносин і культурних практик. У зазначений період дитина активно включається у процес соціалізації, що передбачає не лише засвоєння соціальних норм і правил поведінки, а й формування первинних уявлень про національну належність, культурну ідентичність і соціальні ролі. Важливо, що ці уявлення мають переважно