Proceedings of the International scientific and practical conference ―American Ukrainian Forum of Science and Education‖ (April 13-15, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 235 p.

136 емоцій і практичного досвіду, формуючи основу для подальшого розвитку національної самосвідомості. Таким чином, старший дошкільний вік виступає фундаментальним етапом формування національного світобачення, що потребує цілеспрямованого педагогічного супроводу та врахування вікових особливостей розвитку дитини [1; 2; 3]. Психолого-педагогічні дослідження засвідчують, що ефективність формування національних уявлень у дітей старшого дошкільного віку значною мірою залежить від організації освітнього середовища, яке має бути насиченим культурно-історичним змістом і відповідати віковим особливостям розвитку [3; 1]. Важливим є використання ігрових, художньо-естетичних та інтерактивних форм роботи, зокрема народних ігор, казок, театралізованої діяльності, музично-ритмічних вправ, які забезпечують емоційне залучення дітей до процесу пізнання навколишнього світу та сприяють формуванню позитивного ставлення до національних цінностей. Водночас у процесі виховання доцільно враховувати індивідуальні особливості дітей, їхній життєвий досвід і рівень соціалізації, що дозволяє забезпечити особистісно орієнтований підхід до формування національного світобачення та підвищити ефективність педагогічного впливу. Молодший шкільний вік, у свою чергу, характеризується переходом до більш усвідомленого сприйняття соціальної дійсності, розвитком логічного мислення, довільної уваги та пам’яті, а також формуванням моральних переконань і почуття відповідальності. У цей період відбувається якісна зміна пізнавальної діяльності дитини, що проявляється у здатності до аналізу, узагальнення та осмислення соціальних явищ, норм і цінностей. Саме на цьому етапі здійснюється систематизація знань про суспільство, державу, національні символи, культурну спадщину та історичне минуле, що сприяє становленню національної самосвідомості [4; 2]. Важливою психолого-педагогічною особливістю цього вікового періоду є підвищення ролі навчальної діяльності як провідного виду діяльності, що