Proceedings of the International scientific and practical conference ―American Ukrainian Forum of Science and Education‖ (April 13-15, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 235 p.

137 створює умови для цілеспрямованого формування національного світобачення. У процесі навчання діти засвоюють не лише знання, а й соціальні норми, цінності та моделі поведінки, що сприяє розвитку їхньої громадянської позиції та усвідомлення власної належності до українського суспільства [2, с. 78]. Ефективність формування національного світобачення у молодшому шкільному віці значною мірою залежить від використання інтегрованого підходу, який передбачає поєднання змісту різних освітніх галузей, залучення дітей до проєктної, дослідницької та соціально значущої діяльності. Такий підхід забезпечує не лише засвоєння знань, а й формування ціннісного ставлення до національної культури, традицій і державних символів. Таким чином, молодший шкільний вік є важливим етапом поглиблення та усвідомлення національного світобачення, що потребує цілеспрямованого педагогічного впливу, орієнтованого на поєднання когнітивного, емоційно- ціннісного та діяльнісного компонентів розвитку особистості. Таким чином, старший дошкільний вік створює необхідне підґрунтя для формування первинних уявлень про національні цінності, культурні традиції та соціальні норми, що мають емоційно-образний характер і закріплюються у досвіді дитини через різні види діяльності. Водночас подальший розвиток цих уявлень потребує їх поглиблення, систематизації та усвідомлення, що стає можливим на наступному етапі освітнього процесу. Саме тому перехід до молодшого шкільного віку супроводжується якісними змінами у розвитку особистості дитини, які зумовлюють необхідність переорієнтації педагогічного впливу з переважно емоційно-образного на більш когнітивно усвідомлений і діяльнісний рівень формування національного світобачення. Важливим психолого-педагогічним чинником формування національного світобачення є забезпечення наступності між дошкільною та початковою освітою, що передбачає цілеспрямовану узгодженість змісту, форм і методів освітньо-виховної роботи на різних етапах розвитку дитини. Така наступність забезпечує безперервність процесу формування національної самосвідомості,