Proceedings of the International scientific and practical conference ―American Ukrainian Forum of Science and Education‖ (April 13-15, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 235 p.

138 сприяє поступовому переходу від емоційно-образного сприйняття соціокультурної реальності до її усвідомленого осмислення та інтеріоризації цінностей. Узгодженість змістових компонентів освітніх програм, використання адекватних віковим особливостям педагогічних технологій, а також наступність у застосуванні методів і форм виховного впливу сприяють цілісності розвитку особистості та підвищують ефективність освітнього процесу [5, с. 115]. Водночас реалізація принципу наступності передбачає врахування психофізіологічних і соціальних особливостей дітей, забезпечення поступовості у формуванні знань, умінь і ціннісних орієнтацій, що є важливим для гармонійного входження дитини в нове освітнє середовище. Таким чином, забезпечення наступності між дошкільною та початковою освітою виступає необхідною умовою ефективного формування національного світобачення, оскільки сприяє збереженню логіки розвитку особистості та підсилює виховний потенціал освітнього процесу. Особливу роль у процесі формування національного світобачення дітей відіграє освітнє середовище, яке має бути змістовно насиченим національно- культурним компонентом і забезпечувати активну взаємодію дитини з соціумом. Таке середовище виступає не лише умовою засвоєння знань, а й простором соціалізації, у межах якого відбувається формування ціннісних орієнтацій, національної ідентичності та громадянської позиції особистості [2; 3]. Психолого-педагогічні дослідження засвідчують, що ефективність освітнього середовища визначається його інтегративним характером, який передбачає поєднання пізнавального, емоційно-ціннісного та діяльнісного компонентів розвитку дитини. У цьому контексті особливого значення набуває використання народознавчого матеріалу, інтегрованих занять, проєктної діяльності, а також залучення дітей до культурних і соціальних практик, що сприяють формуванню уявлень про національну культуру, традиції та соціальні норми поведінки [3; 5].