Proceedings of the International scientific and practical conference ―American Ukrainian Forum of Science and Education‖ (April 13-15, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 235 p.

159 Процес формування ідентичності та «Я-концепції» дуже складний і суперечливий. Не дивно, що саме в підлітковому віці часто спостерігається девіантна поведінка [2, с. 78–80; 3, с. 90–95] [5, с. 101–105; 11, с. 66–69]. У труднощах поведінки підлітків часто відображаються проблеми самих батьків, які беруть початок у їхньому власному дитинстві. Порушення поведінки — це лише зовнішній прояв глибших проблем. Якщо допомагати лише підлітку, така допомога може бути тимчасовою. Батькам буває складно усвідомити, наскільки негативно на психіку дитини впливають їхні власні переживання, дратівливість, агресія. Дитячий психолог стикається з багатьма складними ситуаціями: • страхи • самотність • депресивні стани • втеча у світ фантазій • залежності • незадоволеність зовнішністю • перше кохання • занурення у віртуальний світ Досвід свідчить, що певні індивідуальні особливості, які проявляються в акцентуйованій формі (акцентуація характеру, психопатичні риси), краще піддаються самоконтролю і не стають причиною соціальної дезадаптації підлітка за умови їх урахування в межах індивідуалізованого підходу, тобто за умови розуміння та толерантного ставлення до таких особливостей з боку педагогів, батьків та однолітків. Девіантна поведінка підлітків може спричиняти серйозні конфлікти в сім’ї — аж до розлучення. Універсального способу уникнути криз немає, але є можливість зрозуміти свою дитину — і це вже значний крок. Встановлення ефективної взаємодії з підлітками, які демонструють девіантну поведінку, є складним, але надзвичайно важливим завданням. Найважливішим тут є подолання недовіри до дорослого. Діти постійно