Proceedings of the International scientific and practical conference ―American Ukrainian Forum of Science and Education‖ (April 13-15, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 235 p.

161 розповідь психолога про свої повноваження без коментарів щодо особистості підлітка. 2. Пошук спільних інтересів Результат цього етапу — створення позитивного емоційного фону. Необхідно з’ясувати інтереси підлітка, його захоплення. На цьому тлі — підкреслення унікальності його особистості. 3. Виявлення передбачуваних позитивних якостей Результат — створення ситуації безпеки, безумовне прийняття особистості. Можна розповісти про позитивні якості інших людей, обговорити їх із підлітком. Пошук у його особистості позитивних і оригінальних рис, акцентування уваги на них. 4. Виявлення передбачуваних негативних якостей Показати своє ставлення до негативних якостей інших людей, обговорити це з дитиною, щоб з’ясувати її ставлення до недоліків. Стимулювати підлітка до усвідомлення власних недоліків. Дуже важливо показати ставлення саме до якостей, а не до особистості. Акцент робиться на тому, що ці якості можна змінити. Оцінюються вчинки, а не сама дитина. Підліток має відчувати повагу до себе. 5. Співпраця Важливо використовувати відкриті й щирі висловлювання, стимулювати діалог. Лише на цьому етапі можливе надання порад. Потрібно підкреслювати позитивні якості та враховувати негативні. Важливо враховувати індивідуальні особливості та показувати приклад адаптації до інших. 6. Встановлення оптимальних взаємин Складаються спільні плани дій, розподіляються ролі в діяльності (наприклад, між учнями різного віку або статі). У результаті застосування цієї схеми вдалося встановити відкриті та довірливі стосунки з підлітками. Водночас слід враховувати, що підлітковому віку властивий високий рівень сприйнятливості до впливу. Тому важливу роль відіграють висловлювання та емоційні реакції