Proceedings of the International scientific and practical conference ―Toronto Congress of Advanced Research‖ (April 20-22, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Toronto, Canada, 2026. - 174 p.

138 подорожі»; проаналізувати роль образу науковця як моделі виховання у соціокультурному контексті; оцінити вплив «Жуль-вернівських» методів на сучасні міждисциплінарні підходи, зокрема на базі концепції STEM-освіти [4; 6; 7]. У дослідженні застосовуються системно-структурний аналіз літературних і паралельних джерел, історико-генетичний метод для реконструкції освітньої атмосфери Франції XIX століття, а також прийоми типологізації педагогічних образів [6]. Виклад матеріалу опирається на принципи послідовності та наочності: детальні текстуальні описи технічних пристроїв і природних явищ розглядаються як віртуальні навчальні модулі, а вставні пояснювальні фрагменти – як лекційні компоненти, що систематизують знання. Ілюстративному аналізу піддано, зокрема, іхтіологічні епізоди у «20 000 льє під водою» та інженерні описи в «Таємничому острові». У ході дослідження виявлено й систематизовано ключові дидактичні прийоми Жуля Верна: 1. Прийом проблемних ситуацій: автор створює екстремальні обставини, вирішення яких вимагає застосування спеціалізованих знань (наприклад, у «Таємничому острові» герої, опинившись у повній ізоляції без ресурсів цивілізації, змушені відтворювати базові технології: вони виготовляють нітрогліцерин для підриву скель і облаштування житла, отримують метал із руди, виробляють скло та кераміку, створюють прості механізми й засоби зв’язку; усі ці дії базуються на знаннях із хімії, фізики та інженерії і подані як необхідна умова виживання [5]). Такий прийом стимулює практичну мотивацію до вивчення предметів і слугує зразком прикладного застосування знань. 2. Прийом когнітивного дисонансу: використання парадоксальних тверджень або свідомих неточностей (зокрема географічних упущень у «Дітях капітана Гранта», де помилкове тлумачення координат призводить до серії хибних маршрутів [3]), що провокує критичне переосмислення інформації й самостійну перевірку фактів. Цей прийом функціонує як педагогічний тригер для розвитку аналітичного мислення.