Proceedings of the International scientific and practical conference ―Education and Scientific Progress‖ (April 24-26, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Manchester, United Kingdom, 2026. - 218 p.

178 - ієрархізація цінностей; - формування життєвих планів; - становлення світогляду; - зростання впливу референтних груп (передусім однолітків). Дослідження X. Ремшмідта показує, що в підлітковому віці молодь починає віддавати перевагу абстрактним цінностям і поглядам, які знаходять підтримку серед однолітків. У цей період багато традиційних суспільних цінностей, таких як допомога чи самопожертва, тимчасово втрачають свою вагу. Натомість для підлітків стають важливими соціальний статус, авторитет, економічна самостійність, незалежність у поглядах, увага до гігієни та зовнішнього вигляду. А. Ліхтарников, проводячи своє дослідження, виявив іншу ієрархію цінностей серед молоді. Підлітки надають значення поняттям свободи, незалежності, здоров‘я, почуття особистої гідності, впевненості, сімейної безпеки та дружби. Подібні висновки зробила й О. Тихомандрицька, яка досліджувала ціннісні орієнтації школярів. Її робота підтвердила, що найбільш значущими для підлітків є такі цінності, як вірна дружба, свобода, здоров‘я, любов, цікаве життя, усвідомленість існування, успіх, інтелект і наполегливість у досягненні мети. Менш важливими для підлітків виявилися позитивне ставлення до релігійних переконань, скромність, смиренність і духовність [6, с.164 ]. За визначенням В. Поліщук [7] у формуванні особистості можна відзначити такі основні етапи, внаслідок яких складаються й відповідні рівні особистості: 1. Рівень рольових соціальних значень, що характеризує не стільки особистість, скільки соціальне середовище життєдіяльності, в якій вона функціонує. 2. Рівень диспозиційної структури особистості як її рівень соціального характеру, що складається з кількох шарів: шар несвідомих ціннісних орієнтацій та установок, шар свідомо прийнятих значень, шар свідомо культивованих значень, - та найбільш «глибинний» шар ціннісних орієнтацій, що спрямовані не так на конкретні види діяльності, як на всю життєдіяльність і дійсність у всій їх повноті.