Proceedings of the International scientific and practical conference ―Education and Scientific Progress‖ (April 24-26, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Manchester, United Kingdom, 2026. - 218 p.

95 перенесення, а як джерела загальної методологічної рамки, що підкреслює значення прозорої логіки оцінювання, простежуваності аналітичних рішень і валідації експертних методів. Проте ці підходи мають загальнофоренсичний характер і не пропонують адаптованої моделі саме для судової гірничотехнічної експертизи, де визначальними є фазовість розвитку події, просторово-технічна реконструкція та відмежування основної технічної причини від супутніх факторів. Отже, наявні дослідження формують вагоме теоретико-методичне підґрунтя, але не дають спеціально адаптованої індикаторно-бальної моделі первинної валідації методики СГтЕ, що і визначає наукову нішу цієї статті. Мета статті полягає в обґрунтуванні критеріїв ефективності та практичної придатності розроблюваної методики судової гірничотехнічної експертизи та побудові індикаторно-бальної моделі її первинної валідації на знеособлених кейсах. Викладення основного матеріалу дослідження. Формування критеріїв ґрунтується на поєднанні чотирьох підходів: логіко-нормативного аналізу, узагальнення експертної практики, співвіднесення з міжнародними вимогами до забезпечення якості та валідації, а також модульного підходу до структурування експертного процесу. У цьому контексті ефективність методики означає її здатність забезпечувати обґрунтований, перевірюваний, відтворюваний і практично придатний результат, а не лише формально правильну послідовність дій. Наукова новизна статті полягає в тому, що запропоновано індикаторно-бальну модель первинної валідації методики судової гірничотехнічної експертизи, яка поєднує систему критеріїв, індикатори, джерела перевірки, якірні рівні оцінювання, пороговий принцип прийнятності та кейсову апробацію на знеособлених подіях трьох типів. Для оцінювання розроблюваної методики пропонуються одинадцять критеріїв. До них належать: повторюваність результатів; точність локалізації причинної конфігурації; збіжність із практичними висновками; відповідність нормативно-правовим вимогам; практична значущість; перевірюваність; відтворюваність; документованість; чіткість умов і меж застосування;