Proceedings of the International scientific and practical conference ―Israel Ukraine Forum of Science and Innovation‖ (April 27-29, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Tel Aviv, Israel, 2026. - 262 p.

231 Таблиця 1 Порівняння двох інституцій Критерій Османські вакфи Українські братства Правова основа Шаріат Магдебурзьке право, церковні статути Джерела фінансування Нерухомість, пожертви, ендаументи Членські внески, пожертви Основна функція Благодійність, соціальна інфраструктура Освіта, релігійний захист, громадська діяльність Ступінь автономії Обмежена (контроль держави) Висока (самоврядування) Соціальна база Еліти, чиновництво Міщани, духовенство Взаємодія з владою Інтегровані в державну систему Часто опозиційні Релігійний аспект Іслам як основа Православ’я як ідентичність Тип організації Фонд/інституція Громадська корпорація Примітка. Складено авторами самостійно на основі [4; 7] Важливим критерієм порівняння є ступінь автономії, де вакфи були інтегровані в державну систему Османської імперії та перебували під її контролем, натомість українські братства характеризувалися значною автономністю та навіть могли виступати опозиційною силою щодо влади [1; 5]. Не менш важливою є відмінність у соціальній ролі цих інституцій, оскільки вакфи переважно виконували функції благодійних фондів і сприяли підтриманню соціальної стабільності, а братства - окрім благодійності, відігравали активну роль у формуванні колективної ідентичності та розвитку громадянської активності. Вакфи та братства можна розглядати як дві різні моделі самоорганізації: інституціоналізовану, інтегровану в державу (вакфи) та громадську, автономну і мобілізаційну (братства). Це відображає глибші відмінності між ісламською та православно-християнською традиціями соціальної організації, а також різні типи взаємодії суспільства і держави в ранньомодерну добу. Порівняльний аналіз османських вакфів і українських братств дозволяє вийти за межі їх опису як локальних історичних явищ і розглядати їх як різні моделі інституціоналізації суспільної взаємодії у ранньомодерну добу. Ключова