Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Research and Education‖ (May 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 523 p.

430 Факторами ризику тяжкого перебігу гострого COVID‑19 є: жіноча стать (ризик гострої пневмонії зростає у 2,5 раза, p < 0,05); вік понад 40 років (для пневмонії – 51–75 років; для ГРВІ тривалістю 8–14 діб – 41–60 років; p < 0,05). Найбільш частими симптомами гострого періоду (на 100 хворих) були: сильна втома (70,9), порушення нюху (64,5), головний біль (63,6), біль у м’язах/суглобах (63,6), кашель (56,4), порушення смаку (50,9), м’язова слабкість (50,0) (p < 0,05). Більш значущими синдромами були: – для ГРВІ до 7 діб – порушення функції нейроаналізаторів (нюх, смак) (p < 0,05); – для ГРВІ 8–14 діб – ураження нижніх дихальних шляхів, фебрильна гіпертермія, діарея (p < 0,05); – для гострої пневмонії – ураження легень з формуванням гострої дихальної недостатності та порушеннями свідомості (p < 0,05). Фактори ризику та клінічні особливості тяжкого перебігу long‑COVID. Довготривалі симптоми можуть виникати не лише після тяжкого перебігу COVID‑19, але й після легких та середньотяжких форм. Тривалі прояви пов’язані зі здатністю SARS‑CoV‑2 викликати системну запальну реакцію. Хронічне системне запалення може зберігатися тривалий час після гострої інфекції, що зумовлює ускладнення з боку різних органів. Після перенесеного гострого COVID‑19 у 77,3 % працівників розвиваються довготривалі порушення здоров’я: PA‑COVID (до 4 тиж.) – 38,8±5,3 %, ChP‑COVID (4–12 тиж.) – 30,6±4,7 %, Lg‑COVID (12–24 тиж.) – 30,6±4,7 % (p < 0,05). Довготривалі порушення частіше спостерігались у працівників, які перенесли тяжку гостру форму (пневмонію – 47,0±4,8 на 100 хворих; ГРВІ тривалістю 8–14 діб – 36,5±4,6) (p < 0,05). У працівників після COVID‑пневмонії частіше розвивалися Lg‑COVID (42,5±7,8) та PA‑COVID (32,5±7,4) (p < 0,05). Після ГРВІ частіше реєстрували PA‑COVID (44,4±7,4) та ChP‑COVID (35,5±7,1) (p < 0,05).