Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Research and Education‖ (May 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 523 p.

431 Очікувана тривалість порушень: після ГРВІ – 1–3 міс., після пневмонії – понад 3 міс. (p < 0,05). Фактори ризику розвитку довготривалих порушень: – для PA‑COVID: вік 21–60 років, робота за терапевтичними та хірургічними спеціальностями, надання стаціонарної допомоги (p < 0,05); – для ChP‑COVID: вік понад 60 років, терапевтичні спеціальності (p < 0,05); – для Lg‑COVID: хірургічні спеціальності (p < 0,05). Довготривалі порушення здоров’я згруповано у шість провідних синдромів: (1) респіраторний, (2) вегетативної дисфункції, (3) хронічної втоми, (4) тривожно‑депресивний, (5) аносмії‑авгезії, (6) когнітивних порушень. Зі збільшенням тривалості порушень зростає частота респіраторного, вегетативного, астенічного та аносмічно‑авгезійного синдромів. Серед працівників із довготривалими порушеннями здоров’я наявна хронічна соматична патологія: у середньому 1,4 нозології на одного хворого. Найчастіші (на 100 хворих): артеріальна гіпертензія (38,8±5,3), ожиріння (22,4±4,5), алергічні захворювання (18,8±4,2), серцева недостатність (15,3±3,9), аритмії та порушення провідності (11,8±3,5) (p < 0,05). Зв’язку між наявністю хронічної патології та клінічними синдромами long‑COVID не виявлено (p > 0,05), що свідчить про їх незалежний розвиток. Визначено хронологічну динаміку клінічних стадій COVID‑19 та лабораторних змін – вірусологічних (ПЛР‑РНК SARS‑CoV‑2, антиген до вірусного протеїну) та імунологічних (IgA, IgM, IgG). Сформовано критерії встановлення зв’язку захворювання у різні клінічні періоди COVID‑19 (Acute, Post‑acute, Chronic post‑, Long‑, Persistent‑COVID) з умовами праці, що забезпечує об’єктивність та доказовість експертних рішень профпатологічних комісій. Критерії включають: – клініко‑лабораторні (перебіг COVID‑19, доведення факту інфікування, лабораторні показники);