Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Research and Education‖ (May 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 523 p.

45 механізмів управління репутацією, підвищення конкурентоспроможності брендів та забезпечення їхньої стійкості до глобальних інформаційних і репутаційних ризиків. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчення ролі цифрових медіа у системі міжнародних комунікацій є міждисциплінарним напрямом, що інтегрує теорію масових комунікацій, стратегічний менеджмент, цифрову соціологію та data-driven підходи до аналізу поведінки аудиторій. Фундаментальні засади дослідження цифрових комунікацій закладено у працях М. Кастельса, який обґрунтував концепцію «мережевого суспільства» як нової морфології соціально-економічних відносин, де інформаційні потоки та мережеві структури визначають характер взаємодії між суб’єктами [1; 6]. Ідеї трансформації медіа як інструменту соціального впливу розвиває Д. Рашкофф, акцентуючи увагу на віральності контенту та зміні логіки його поширення у цифровому середовищі [7]. Сучасні дослідження доповнюють класичні підходи, розглядаючи цифрові платформи як алгоритмізовані системи, що впливають на формування інформаційного порядку денного. Зокрема, у звітах Edelman підкреслюється зростання ролі довіри та цифрових каналів у формуванні репутації брендів [8], тоді як аналітика Gartner акцентує увагу на конвергенції штучного інтелекту та цифрових комунікацій як ключовому тренді розвитку PR-середовища [9]. Статистичні дослідження Statista підтверджують домінування цифрових платформ у глобальному медіаспоживанні та зростання ролі соціальних мереж як джерела інформації [10]. У вітчизняному науковому дискурсі значний внесок у розвиток теорії комунікацій здійснили Г. Почепцов, який досліджує стратегічні комунікації та смислові конструкції у медіапросторі [2], а також В. Королько, який розглядає PR як інструмент гармонізації взаємодії між організаціями та громадськістю [5]. Питання інтеграції цифрових платформ у маркетингові комунікації та їх впливу на поведінку споживачів досліджуються у працях Т. Примак [3]. Специфіку