Proceedings of the International scientific and practical conference ―Modern Research and Education‖ (May 2-4, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Warsaw, Poland, 2026. - 523 p.

87 сімейних криз і зменшити кількість випадків вилучення дітей із сім’ї [1, с. 47– 49; 8]. Законодавча база Норвегії у сфері захисту прав дітей ґрунтується на поєднанні міжнародних стандартів і національного права. Її основу тривалий час становили Закон про охорону дитинства та Закон про дітей і батьківську відповідальність, які регулювали державні обов’язки щодо забезпечення добробуту дитини, порядок втручання у випадках загрози, питання опіки, батьківських прав і участі дітей у прийнятті рішень. Важливе місце також посідають норми кримінального законодавства, що передбачають відповідальність за домашнє насильство та жорстоке поводження в сім’ї [8]. Суттєвим етапом розвитку цієї системи стало ухвалення нового Закону про захист дітей, який набув чинності у 2023 році. Він посилив участь дитини в процесі ухвалення рішень, розширив профілактичну допомогу сім’ям і вдосконалив механізми контролю за діяльністю соціальних служб. Загалом норвезька модель побудована на принципі найкращих інтересів дитини, пріоритеті раннього втручання, підтримці сім’ї та міжвідомчій взаємодії. Система соціального захисту дітей у Норвегії має комплексний характер. Центральну координаційну роль відіграють державні органи у справах дітей, молоді та сім’ї, а безпосередню роботу на місцях здійснюють служби опіки. Вони реагують на сигнали про загрозу дитині, проводять оцінку ситуації із залученням фахівців різних сфер і приймають рішення з урахуванням думки самої дитини. Поряд із кризовими втручаннями система передбачає і добровільну підтримку сімей у формі психологічної, фінансової та консультативної допомоги. У випадках, коли проживання дитини в біологічній родині є неможливим, передбачено її влаштування до прийомних сімей, які проходять відповідний відбір і супровід. Значна увага приділяється профілактиці через освітні програми для батьків, консультаційні центри та заходи психосоціальної підтримки дітей, які зазнали насильства чи нехтування. Ефективність системи посилюється завдяки багаторівневому контролю, що