Proceedings of the International scientific and practical conference ―The Hague Conference on Science and Public Policy‖ (May 8-10, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – The Hague, Netherlands, 2026. - 232 p.

113 Виконання цього завдання викликає велике задоволення не тільки у студентів-філологів, а і в учнів старших класів шкіл та ліцеїв, які є частими гостями різних заходів нашого навчально-наукового інституту. 5. У межах вивчення теми «Mass Media and Technologies» на 3-му курсі замість традиційного переказу тексту, ми практикуємо створення «цифрового портфоліо», у якому студент не просто звітує про вивчене, а створює мультимодальний лонгрід, де поєднує авторські аналітичні замітки з власними відеокоментарями. З метою перевірки ефективності запропонованої моделі було проведено педагогічне дослідження на базі нашого інституту іноземних мов протягом 2025–2026 навчального року. У дослідженні взяли участь 30 студентів-філологів 2-3 курсів, які були поділені на експериментальну групу (EG) – 16 студентів та контрольну групу (CG) – 14 студентів. У контрольній групі навчання здійснювалося за традиційною методикою (есе, усні відповіді), тоді як в експериментальній групі було впроваджено мультимодальні завдання, такі як, відеоесе, подкасти та цифровий сторітелінг. Оцінювання здійснювалося за такими показниками: 1) fluency (швидкість і природність мовлення); 2) coherence (логічність викладу); 3) lexical diversity (лексична різноманітність); 4) communicative impact (вплив на аудиторію). Отримані дані свідчать про суттєве покращення показників в експериментальній групі, особливо за критерієм communicative impact, що підтверджує ефективність використання цифрової риторики. Зростання показників fluency та coherence пояснюється регулярною практикою усного мовлення у форматах подкастів і відеоесе, що створюють умови наближення до реальної комунікації. Після завершення експерименту було проведено анкетування згідно з яким 87% студентів зазначили підвищення мотивації; 82% – покращення впевненості