Proceedings of the International scientific and practical conference ―Eastern European Forum of New Discoveries‖ (May 11-13, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 208 p.

108 Актуальність теми сприяла вибору нами теми статті «Самоосвітня діяльність сучасного педагога». Самоосвіта – цілеспрямована, систематична діяльність, що дозволяє реалізувати творчий потенціал педагога, максимально розкрити його здібності та усвідомити професійні можливості. Цей процес завжди спрямований на саморозвиток та самовдосконалення. За К. Крутій самоосвіта являє собою отримання теоретичних та практичних знань, досвіду, компетенцій під час самостійного навчання педагога поза межами закладу вищої освіти [2, с. 232]. Самоосвіта вчителів має враховувати сучасні вимоги й уявлення про організацію освітньої діяльності в закладах освіти. Серед основних характеристик самоосвіти освітянина можна назвати наступні: гнучкість, мобільність, здатність до самоорганізації, залежність від вимог нормативно- правових документів, що регулюють систему освіти. Важливо дотримуватись основних принципів, що підвищують якість здійснення самоосвіти, які виділив у своїй науковій розвідці І. Жерносєк [4, с.16]: - принципи всезагальності та комплексності; - принцип цілісності та системності; - принцип максимального спрямування; - принцип актуальності; - принцип єдності та доступності; - принцип практичної спрямованості; - принцип вибору пріоритетів у змісті. Результатами дотримання цих принципів у процесі самоосвіти можуть стати: - базування на здобутках (виділення позитивного досвіду, його удосконалення); - підвищення науковості самоосвітньої діяльності шляхом виваженого поєднання досягнень педагогічної науки та особистого практичного досвіду педагогічних працівників;