Proceedings of the International scientific and practical conference ―Eastern European Forum of New Discoveries‖ (May 11-13, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 208 p.

171 регулярних занять фізичною культурою призводять до погіршення психоемоційного стану здобувачів освіти. Додаткові труднощі пов’язані з недостатнім рівнем інтеграції рухової активності у щоденну освітню практику закладів вищої освіти, що ускладнює формування стійких навичок збереження психологічної рівноваги. Виникає потреба у поглибленому вивченні взаємозв’язку між руховою активністю та психоемоційними характеристиками студентів для подальшого вдосконалення освітнього середовища. Наукові дослідження останніх років приділяють значну увагу впливу фізичної активності на психоемоційний стан студентської молоді. У працях Д. П. Кійла, О. С. Кущ та С. О. Сорокіної розглянуто вплив регулярних фізичних навантажень на зниження рівня психоемоційного напруження серед здобувачів вищої освіти, а також покращення їхньої адаптації до навчального процесу [1, с. 362]. О. Скалій і К. Максимова досліджують роль оздоровчих фітнес-технологій у підтриманні емоційної стабільності студентів, особливо в умовах підвищених соціальних і навчальних навантажень [2, с. 67]. У роботі A. Бондара та співавторів здійснено аналіз впливу рухової активності на психоемоційні показники студентів закладів вищої освіти, де підкреслено позитивні зміни у рівні стресостійкості та самопочутті [3, с. 64]. Фізична активність у науковому дискурсі розглядається як сукупність рухових дій, що здійснюються людиною у процесі життєдіяльності та спрямовані на підтримання або розвиток функціональних можливостей організму. До її видів належать аеробні навантаження, силові вправи, гнучкість, координаційні вправи, а також рекреаційні форми рухової діяльності. Психоемоційний стан студентів інтерпретується як інтегральна характеристика внутрішнього переживання особистості, що відображає рівень емоційної рівноваги, стресостійкості та загального психологічного благополуччя. У наукових підходах підкреслюється, що регулярна рухова активність пов’язана зі стабілізацією емоційного фону та зменшенням проявів тривожності [1, с. 363]. Теоретичні засади впливу фізичних навантажень на психіку людини ґрунтуються на положеннях нейропсихології та психофізіології, де фізична