Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Science and Education Conference‖ (May 15-17, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 429 p.

221 формування читацької компетентності передбачає здатність розуміти автентичні тексти різних жанрів та критично осмислювати їхній зміст. Психологічні особливості семикласників безпосередньо обґрунтовують необхідність залучення завдань вищого когнітивного порядку саме в цьому класі. Визначальним є перехід до стадії формальних операцій (за Ж. Піаже) з 12 років [12, с. 30]: підліток набуває здатності оперувати гіпотезами, встановлювати причинно-наслідкові звʼязки й оцінювати альтернативи [12, с. 257]. О. Пасічник підкреслює, що в учнів відзначається рефлексивний характер мислення: вони спроможні аналізувати власні дії та перевіряти ефективність навчальних стратегій [9, с. 117]. Памʼять набуває словесно- логічного та смислового характеру [12, с. 255–256], а запамʼятовування зводиться до встановлення логічних звʼязків між елементами інформації [10, с. 221], що безпосередньо відповідає операціям рівня «Аналізувати». Водночас зростає запит на пізнавальні та проблемні теми, репродуктивні види діяльності поступово витісняються продуктивними [8, с. 91], що обґрунтовує перехід до завдань рівня «Створювати». Окремо варто зазначити феномен кліпового мислення, поширений серед сучасних підлітків унаслідок активного використання цифрових медіа: фрагментарність сприйняття, труднощі з виокремленням головного та побудовою логічних ланцюжків негативно впливають на ефективність навчання іншомовного читання [8, с. 95–96]. Тому систематична робота з іншомовним текстом із залученням завдань вищих когнітивних рівнів постає засобом протидії кліповій фрагментарності. Провідна роль спілкування з ровесниками [3, с. 52] обумовлює доцільність парних та групових форм роботи з текстом. Таксономія Б. Блума як методологічна основа. Таксономія Б. Блума, оновлена Л. Андерсоном і Д. Кратволом (L. Anderson, D. Krathwohl) у 2001 році [14], налічує шість рівнів: запамʼятовування, розуміння, використання, аналіз, оцінювання, створення. Рівні 1–3 відносяться до вмінь низького когнітивного порядку (LOTS), рівні 4–6 – до вмінь вищого порядку (HOTS). І. Халимон та С. Шевченко зауважують, що виконання вправи відповідного рівня обовʼязково