Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (May 18-20, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 322 p.

194 формувати у здобувачів освіти культуру здоров’я як важливу складову їхньої життєвої компетентності. Медико-біологічна база фізичного виховання ґрунтується на досягненнях анатомії, фізіології, гігієни, вікової біології та спортивної медицини. Опора на ці наукові знання забезпечує розуміння закономірностей діяльності організму під час рухової активності, механізмів адаптації до фізичних навантажень, а також специфіки розвитку різних функціональних систем на різних етапах онтогенезу. Не менш важливим є врахування індивідуальних морфофункціональних особливостей учнів, що дозволяє підвищити ефективність навчальних занять і водночас знизити ризики для здоров’я. Ігнорування цих аспектів унеможливлює реалізацію безпечного та оздоровчого характеру фізичного виховання. Однією з визначальних умов успішної роботи вчителя фізичної культури є відповідність фізичних навантажень віковим і функціональним можливостям школярів. Оскільки в шкільному віці організм інтенсивно розвивається, виникає потреба у ретельному підборі фізичних вправ і методичних підходів. Особливого значення набуває диференціація навчального процесу з урахуванням рівня фізичної підготовленості, стану здоров’я та індивідуальних потреб кожного учня. Порушення цієї відповідності може спричинити перевтому, зниження адаптаційних можливостей організму та недостатній оздоровчий ефект. Важливим напрямом діяльності вчителя є оцінювання та врахування функціонального стану організму школярів. Цей показник відображає рівень готовності учнів до виконання фізичних вправ і може змінюватися під впливом різноманітних факторів, зокрема навчального навантаження, режиму дня, харчування та емоційного стану. У зв’язку з цим педагог має оперативно коригувати зміст і інтенсивність занять, орієнтуючись на індивідуальні потреби дітей. Важливо також формувати у школярів уміння здійснювати самоконтроль і оцінювати власне самопочуття [1]..