Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (May 18-20, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 322 p.

212 Метою дослідження є емпіричний аналіз взаємозв’язку між проявами заздрості та соціально-психологічними характеристиками особистості в умовах трудового колективу. Методи та організація дослідження. У дослідженні взяли участь 80 працівників віком від 22 до 55 років, що дозволило охопити різні рівні професійного досвіду та соціально-демографічні характеристики вибірки. Для досягнення мети застосовано Шкалу диспозиційної заздрості DES Р. Сміта, опитувальник міжособистісних відносин FIRO-B В. Шутца, методики LSOCQ та OCM[5,6]. Обробка емпіричних даних здійснювалася із застосуванням описової статистики та кореляційного аналізу Пірсона, що дало змогу виявити структурні взаємозв’язки між досліджуваними змінними. Результати дослідження. Результати емпіричного дослідження засвідчили домінування середнього рівня диспозиційної заздрості у вибірці працівників (58,8%), тоді як підвищені її показники були характерні для 23,7% респондентів. Низький рівень заздрості виявлено у 17,5% досліджуваних. Така структура розподілу узгоджується із сучасними соціально-психологічними підходами, відповідно до яких заздрість розглядається як відносно нормативний феномен організаційного середовища, що активізується в умовах інтенсивного соціального порівняння та професійної конкуренції[5,7]. Сучасні дослідження також підтверджують, що в колективах із вираженою диференціацією досягнень і статусів заздрісні переживання частіше набувають середнього рівня інтенсивності, що відображає їх ситуативно-адаптивний характер[6]. Аналіз міжособистісних потреб за методикою FIRO-B показав, що найбільш вираженими у вибірці є потреби включення та афекту, які домінують у 61,3% та 57,6% респондентів відповідно. Це свідчить про високу значущість соціальної інтеграції, емоційної підтримки та прийняття у структурі професійної взаємодії працівників. Водночас підвищений рівень потреби контролю зафіксовано у 28,9% опитаних, що може відображати тенденцію до домінантних стратегій поведінки та підвищену чутливість до конкурентних ситуацій у колективі. У сучасних дослідженнях організаційної психології