Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (May 18-20, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 322 p.

213 подібне поєднання потреб розглядається як фактор, що може посилювати або пом’якшувати прояви заздрості залежно від якості групових відносин[6]. Результати методики LSOCQ засвідчили, що більшість працівників (54,2%) характеризуються середнім рівнем згуртованості колективу та психологічного комфорту, тоді як високий рівень виявлено у 31,4% респондентів, а низький ‒ у 14,4%. Водночас у частини працівників фіксується зниження довіри та відкритості у міжособистісній взаємодії, що потенційно ускладнює комунікативні процеси та підвищує ризик емоційної напруги в групі. Сучасні емпіричні дані підтверджують, що середній рівень згуртованості є типовим для організацій із комбінованими кооперативно-конкурентними умовами праці, де стабільність клімату є відносною та чутливою до індивідуальних емоційних станів працівників. За результатами методики OCM встановлено, що сприятливий організаційний клімат позитивно оцінюють 48,7% респондентів, тоді як 37,9% демонструють нейтральне сприйняття, а 13,4% ‒ низький рівень задоволеності кліматом. Виявлено, що позитивне сприйняття організаційного середовища пов’язане з вищим рівнем психологічного комфорту, підтримки та задоволеності професійною взаємодією. Сучасні дослідження організаційної психології підтверджують, що сприятливий клімат виконує функцію психологічного буфера, знижуючи інтенсивність негативних емоційних реакцій, зокрема заздрості, та сприяє формуванню більш конструктивних моделей міжособистісної взаємодії в трудовому колективі. Особливу увагу в межах дослідження було зосереджено на виявленні структурних кореляційних взаємозв’язків між рівнем диспозиційної заздрості та ключовими соціально-психологічними характеристиками трудового колективу. Отримані результати кореляційного аналізу демонструють наявність статистично значущих закономірностей, які узгоджуються з сучасними емпіричними підходами в організаційній та соціальній психології, що розглядають заздрість як важливий емоційний регулятор міжособистісної взаємодії в умовах соціального порівняння.