Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (May 18-20, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 322 p.

226 Шауфелі та Арнольд Баккер, підкреслюється, що емоційне виснаження працівників суттєво впливає на результативність праці та соціально- психологічний клімат організації. Важливим детермінантом психологічного благополуччя працівників і результативності їхньої професійної діяльності є соціально-психологічний клімат трудового колективу. У науковій літературі він розглядається як інтегрована система міжособистісних відносин, сукупність психологічних умов і емоційної атмосфери, що формується в процесі спільної професійної діяльності працівників [2, с. 293]. Такий клімат відображає ступінь згуртованості колективу, рівень взаємної підтримки й довіри, а також показники психологічного комфорту та задоволеності працею [1, с. 18]. Емпіричні та теоретичні дослідження свідчать, що сприятливий соціально-психологічний клімат виступає ресурсним чинником професійної діяльності: він підвищує рівень професійної активності, підтримує внутрішню мотивацію праці, знижує конфліктність і загальне психологічне напруження в колективі [8, с. 188]. Натомість несприятливі характеристики міжособистісної взаємодії та емоційного фону організації можуть розглядатися як умови підвищеного ризику розвитку професійного стресу, емоційного виснаження та формування проявів професійного вигорання. Отже, проблема взаємозв’язку професійного вигорання та соціально- психологічного клімату належить до актуальних напрямів сучасних психологічних досліджень, що зумовлено її безпосереднім впливом на емоційний стан працівників, рівень професійного стресу, задоволеність працею та загальну ефективність професійної діяльності. У цьому контексті практична значущість дослідження полягає у можливості застосування отриманих результатів для розробки та впровадження заходів профілактики професійного вигорання, а також для оптимізації соціально-психологічного клімату в організаційних структурах. Метою дослідження було емпіричне вивчення особливостей взаємозв’язку між професійним вигоранням і соціально-психологічним