Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (May 18-20, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 322 p.

227 кліматом у трудовому колективі. У дослідженні взяли участь 80 респондентів віком від 19 до 66 років, які відрізнялися за рівнем професійного досвіду та посадовим статусом, що забезпечило репрезентативність отриманих даних у межах досліджуваної проблематики. Для досягнення мети було застосовано комплекс психодіагностичних методик, зокрема методику діагностики професійного вигорання К. Маслач і С. Джексон, методику оцінки соціально-психологічного клімату організації, опитувальник задоволеності працею О. Вельдбрехт, а також методику вимірювання рівня професійного стресу. Отримані результати емпіричного дослідження професійного вигорання засвідчують, що у вибірці домінують прояви емоційного виснаження середнього та високого рівнів, які виявлено у 36,25% та 45% респондентів відповідно, тоді як низькі показники характерні лише для 18,75% опитаних. Така структура розподілу свідчить про значну поширеність станів хронічної емоційної втоми, зниження енергетичного потенціалу та виснаження адаптаційних ресурсів працівників. Подібні тенденції узгоджуються із сучасними міжнародними дослідженнями в межах концепції вигорання К. Маслач, де підкреслюється, що емоційне виснаження є базовим і найбільш чутливим компонентом синдрому професійного вигорання, який формується під впливом тривалого робочого стресу та недостатності відновлювальних ресурсів особистості. Отримані результати емпіричного дослідження професійного вигорання засвідчують, що у вибірці домінують прояви емоційного виснаження високого та низького рівнів, які виявлено у 45% та 31,25% респондентів відповідно, тоді як середні показники характерні для 23,75% опитаних. Така структура розподілу свідчить про значну поширеність станів хронічної емоційної втоми, зниження енергетичного потенціалу та виснаження адаптаційних ресурсів працівників. Подібні тенденції узгоджуються із сучасними міжнародними дослідженнями в межах концепції вигорання К. Маслач, де підкреслюється, що емоційне виснаження є базовим і найбільш чутливим компонентом синдрому