Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (May 18-20, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 322 p.

21 Застосування індуктивно-дедуктивного підходу дозволило визначити ключові чинники, що впливають на формування витратних стратегій населення в умовах кризи. Виклад основного матеріалу. Одним із ключових положень поведінкової економіки є теорія перспектив, відповідно до якої люди схильні сильніше реагувати на втрати, ніж на потенційні вигоди. У кризових умовах це проявляється у прагненні мінімізувати ризики та уникати фінансових втрат, навіть якщо такі рішення не є економічно оптимальними. Важливу роль у фінансовій поведінці відіграють когнітивні упередження. Ефект якоря змушує споживачів орієнтуватися на попередні ціни або рівень доходів під час оцінювання поточних витрат. Ефект соціального порівняння формує схильність до наслідування поведінки інших осіб, особливо в умовах невизначеності. Стадна поведінка може призводити до панічних покупок та дефіциту окремих товарів. Поведінкова економіка також враховує роль емоцій у прийнятті фінансових рішень. Страх, тривожність і невпевненість у майбутньому здатні посилювати імпульсивність споживання або, навпаки, спричиняти надмірне обмеження витрат. Економічна криза змінює пріоритети домогосподарств та структуру їхніх витрат. Насамперед спостерігається скорочення витрат на товари тривалого користування, розваги, подорожі та інші другорядні потреби. Натомість зростає частка витрат на продукти харчування, комунальні послуги та медичне забезпечення. У кризових умовах домогосподарства прагнуть формувати фінансові резерви, що зумовлює підвищення рівня заощаджень. Така поведінка пояснюється прагненням зменшити ризики та забезпечити фінансову безпеку в майбутньому. Проте надмірна заощаджувальна поведінка може негативно впливати на загальний рівень споживання та економічну активність. Суттєвий вплив на споживчу поведінку має інформаційне середовище. Поширення негативних економічних прогнозів, новин про інфляцію чи дефіцит товарів підсилює емоційну напругу та стимулює ірраціональні рішення. У