Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (May 18-20, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 322 p.

22 результаті споживачі можуть здійснювати необґрунтовані покупки або різко змінювати структуру витрат. Одним із найбільш ефективних інструментів поведінкової економіки є ментальне бюджетування, яке передбачає розподіл коштів за окремими категоріями витрат. Такий підхід дозволяє домогосподарствам краще контролювати власні фінансові ресурси та уникати надмірного споживання. Важливе значення має також фреймінг витрат, тобто спосіб подання фінансової інформації. Формулювання витрат як як інвестиції може суттєво впливати на рішення споживача. Наприклад, під час війни домогосподарства можуть сприймати витрати на генератор, аптечку чи запаси продуктів не як додаткові витрати, а як інвестицію у безпеку та виживання. Водночас витрати на розваги або дорогі покупки часто оцінюються як недоцільні чи необов’язкові. Таким чином, фреймінг впливає на пріоритетність витрат і формує нові моделі споживчої поведінки населення. Ще одним інструментом є автоматизація фінансових рішень, зокрема автоматичне відкладання частини доходів на заощадження або використання цифрових сервісів для контролю витрат. Це дозволяє мінімізувати вплив емоцій та імпульсивності на процес управління фінансами. Ефективним підходом також є використання механізмів «м’якого підштовхування», які допомагають формувати більш раціональну поведінку без жорстких обмежень. Наприклад, нагадування про необхідність планування бюджету або візуалізація структури витрат можуть стимулювати більш відповідальне споживання. Сучасні кризові процеси в Україні суттєво вплинули на структуру споживчих витрат населення та фінансову поведінку домогосподарств. Високий рівень інфляції, зниження реальних доходів і посилення економічної невизначеності спричинили трансформацію моделей споживання та підвищення ролі заощаджувальної поведінки. В умовах повномасштабної війни українські домогосподарства були змушені адаптувати власну економічну поведінку до нових соціально-економічних реалій. За даними Державної служби статистики