Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (May 18-20, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 322 p.

292 «Фізична культура і спорт» потребує докорінного переосмислення: від традиційного виконання нормативних вимог до створення цілісного здоров’язбережувального середовища в закладі вищої освіти (ЗВО). Особливого значення цей процес набуває у закладах вищої педагогічної освіти. Майбутній вчитель чи вихователь є не лише носієм академічних знань, але й рольовою моделлю для прийдешніх поколінь [1, с. 56]. Від рівня сформованості його власної здоров’язбережувальної компетентності, невіддільною складовою якої є свідоме ставлення до фізичної культури, залежить ефективність впровадження здоров’язбережувальних технологій у його подальшій професійній діяльності. Аналіз сучасної практики фізичного виховання у ЗВО свідчить про наявність суперечності між об’єктивною потребою суспільства у здорових фахівцях та зниженням мотивації студентів до традиційних академічних занять фізичною культурою. Дослідження показують, що понад 60% здобувачів вищої освіти мають дефіцит рухової активності (гіпокінезію), що призводить до погіршення адаптаційних можливостей організму, зниження розумової працездатності та підвищення рівня психоемоційного напруження [2, с. 114]. Вирішення цієї проблеми вбачається у впровадженні інноваційних, особистісно орієнтованих підходів до організації занять з фізичної культури та спорту, зокрема за допомогою дозвіллєвих технологій. Сучасна парадигма передбачає надання студентам права вибору видів рухової активності (фітнес, пілатес, ігрові види спорту, єдиноборства, йога), що відповідають їхнім інтересам, рівню фізичної підготовленості та стану здоров'я. Спортизація фізичного виховання, тобто використання елементів спортивного тренування в навчальному процесі, сприяє підвищенню емоційної насиченості занять та формуванню навичок командної взаємодії. Окремим потужним вектором інноваційного розвитку фізичної культури є її цифровізація та розвиток цифрової грамотності у сфері здоров'я (Digital Health Literacy) [3, с. 88]. Упровадження мобільних додатків для тренувань, фітнес-браслетів, платформ для онлайн-марафонів та віртуальних змагань