Proceedings of the International scientific and practical conference ―New York Global Science Conference 2026‖ (May 18-20, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 322 p.

28 Ключові слова: управління персоналом, ефективність управління, внутрішні комунікації, оптимізація комунікацій, кадровий потенціал, збереження кадрів, методи управління. Постановка проблеми. Трансформація сучасного глобального економічного простору, яка супроводжується перманентними кризовими явищами, масштабними міграційними процесами, прискореною цифровізацією та геополітичною нестабільністю, докорінно змінила архітектоніку корпоративного менеджменту та змусила вітчизняні підприємства переосмислити свої підходи до людських ресурсів. У теперішніх реаліях класична парадигма адміністрування, в межах якої персонал розглядався виключно як пасивний виробничий ресурс або ж як стаття фінансових витрат організації, остаточно та безповоротно поступилася місцем новітній концепції стратегічного управління людським капіталом. Відтак, загальна ефективність функціонування та ринкова життєздатність будь-якої сучасної компанії безпосередньо залежать від здатності її керівництва не просто залучати кваліфікованих фахівців із зовнішнього ринку, а системно розвивати, мотивувати, розкривати внутрішній потенціал та утримувати ключові таланти всередині корпоративної структури. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема підвищення ефективності управління персоналом, оптимізації внутрішніх комунікацій та збереження кадрового потенціалу є одним із ключових напрямів сучасних наукових досліджень у сфері менеджменту. Значний внесок у дослідження теоретичних і практичних аспектів управління персоналом зробили Л. О. Бившева, О. О. Кондратенко, А. Г. Моховіков, О. А. Шапаренко [1], які розглядали формування ефективної системи управління персоналом в умовах сучасного розвитку менеджменту. Питання матеріальної мотивації працівників та вдосконалення механізмів стимулювання персоналу досліджували М. Д. Ведерніков і Ю. В. Здоров [2], а також О. Тимченко та О. Лісніченко [9]. Сучасні підходи до формування системи менеджменту персоналу промислових