Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science in the Era of Globalization‖ (May 22-24, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Zurich, Switzerland, 2026. - 353 p.

138 тромбоз, утворення стаціонарного згустку крові – thrombosis (грец. θρόμβος – згусток + грец. суфікс -οζις аневризма, значне розширення кровоносної судини внаслідок обмеженого випинання або рівномірного розтягнення її стінки на певній ділянці – aneurysma/aneurysm. • емболія, закупорка судини частинкою (емболом), принесеною током крові - embolia (грец. ἔμβολος - клин + флексія – іа), англ. embolism, embolia Окремим аспектом дослідження став аналіз принципів побудови клінічного діагнозу латинською мовою. Латинська термінологія дозволяє досягти максимальної прецизійності завдяки чітким моделям узгодження (напр., insultus ischaemicus ) та використанню родового відмінка для уточнення топіки ураження (напр., arteriae cerebri mediae ). Використання греко-латинських терміноелементів, таких як -paresis, -plegia, aphasia , дозволяє коротко та уніфіковано зафіксувати неврологічний дефіцит пацієнта, що є зрозумілим для лікарів у будь-якій країні світу незалежно від їхньої рідної мови. Доцільно звернути увагу на ключові правила побудови клінічного діагнозу: 1) першу позицію завжди посідає іменник, який називає патологію; термін називається/записується у називному відмінку; 2) другу позицію посідає узгоджений/узгоджені з цим іменником прикметник/прикметники (вказують, яка саме хвороба); 3) на третьому місці вказуються іменники в родовому відмінку, які вказують, на локалізацію ураження; 4) останню позицію посідають терміни, які вказують на період, стадію чи наслідок захворювання. Проілюструємо це твердження на прикладі оформлення діагнозу «Ішемічний інсульт у басейні правої середньої мозкової артерії; лівобічний геміпарез» латинською мовою. Структурно-лінгвістичний аналіз зводиться до наступного: