Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science in the Era of Globalization‖ (May 22-24, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Zurich, Switzerland, 2026. - 353 p.

168 підказок, варіативних прикладів, адаптивних завдань, але не повинен підміняти самостійний художній пошук. Систематичний огляд Y. Jiang, Y. Fan та Z. Liu про генеративний AI у мистецькій освіті показує, що ця технологія швидко змінює способи створення, аналізу і навчання мистецтва. Автори розглядають інструменти, результати, дослідницькі тенденції та проблеми, зокрема питання авторства, етики, ролі викладача й ризику залежності від автоматизованої генерації [12, с. 2–6]. Для інтерактивного навчального видання це означає потребу в чіткому педагогічному регулюванні AI-функцій. Таблиця 1. Тематична систематизація джерел, використаних у дослідженні Блок досліджень Основні джерела Значення для статті Цифрові книжки та e-book Bus et al. [1]; Şanal et al. [10] обґрунтовують педагогічну доцільність інтерактивності та структуру електронного видання VR/AR і творчі технології Serna-Mendiburu, Guerra- Tamez [2]; Nazlidou et al. [4]; Liao et al. [7]; Yen et al. [11] показують можливості імерсивності, доповненої реальності, цифрового моделювання та практичної взаємодії STEAM і мистецька освіта Zhang, Jia [3]; Usca et al. [5] пояснюють роль візуального мистецтва у міждисциплінарній цифровій освіті AI у мистецькій освіті Su, Mokmin [6]; Wang et al. [8]; Jiang et al. [12] розкривають потенціал і ризики AI для творчості, персоналізації й етики Теоретичні засади формування мистецької компетентності засобами інтерактивних видань Мистецьку компетентність доцільно розглядати як інтегральну здатність особистості сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати та створювати художні образи на основі знань про мистецтво, естетичного досвіду, творчих умінь і ціннісного ставлення до культури. Вона не зводиться до суми теоретичних знань або технічних навичок, оскільки передбачає поєднання