Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science in the Era of Globalization‖ (May 22-24, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Zurich, Switzerland, 2026. - 353 p.

220 музейну педагогіку як важливий складник освітнього простору, у якому музей постає активним середовищем діалогу, пізнання й виховання [1]. Такий підхід дає підстави трактувати музей не як допоміжну ілюстрацію до навчального матеріалу, а як самостійний освітньо-виховний простір. Національний світогляд майбутнього вчителя початкових класів формується через поєднання знань, ціннісних орієнтацій, емоційного досвіду та готовності до педагогічної дії. Його зміст охоплює усвідомлення належності до української культурної спільноти, повагу до історичного досвіду народу, прийняття української мови й культури як духовної основи професійної діяльності, здатність бачити в національній спадщині джерело виховного впливу. У педагогічній спадщині В. Сухомлинського патріотизм постає як жива моральна позиція, пов‘язана з любов‘ю до рідної землі, праці попередніх поколінь, духовної краси народу [2]. Для майбутнього вчителя така позиція має стати не декларацією, а внутрішньою професійною опорою. Виховний потенціал музеєзнавства реалізується насамперед через музейний предмет. Автентичний артефакт впливає на студента глибше, ніж звичайний текстовий опис, оскільки надає історії предметної виразності. Документи, фотографії, речі побуту, предмети народного мистецтва, меморіальні експонати, матеріали локальної історії створюють умови для особистісного переживання зв‘язку з минулим. Завдяки цьому історична пам‘ять перестає бути абстрактною категорією і набуває конкретного людського виміру. Майбутній учитель, який пережив такий досвід сам, здатний методично грамотно організувати подібне переживання для молодших школярів. Особливої ваги в підготовці майбутніх учителів початкових класів набуває краєзнавчий компонент музейної роботи. Рідний край є найближчим для дитини простором входження у світ національної культури. Саме через історію родини, школи, села, міста, місцевої громади молодший школяр поступово відкриває ширший зміст української історії. Тому майбутній учитель має вміти добирати музейний матеріал локального характеру, пов‘язувати його з навчальними темами, організовувати спостереження, бесіди, екскурсії, пошукові завдання,