Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science in the Era of Globalization‖ (May 22-24, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Zurich, Switzerland, 2026. - 353 p.

229 Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та емпірична перевірка ефективності програми психологічної корекції агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку, побудованої на інтеграції арт-терапевтичного, когнітивно-поведінкового і гуманістичного підходів. Теоретичну основу дослідження складають концепція соціального научіння А. Бандури, що пояснює механізм засвоєння агресивних моделей через вікарне підкріплення [2]; фрустраційно-агресивна гіпотеза Д. Долларда і Н. Міллера, яка вказує на блокування цілеспрямованої поведінки як ключове джерело агресії [3]; а також системний підхід М. Боуена, що розглядає агресивну поведінку дитини як симптом ширших сімейних динамік. Особливу роль у дослідженні відведено концепції ворожого атрибутивного упередження: агресивна дитина автоматично інтерпретує нейтральні дії оточення як навмисну провокацію, що запускає реактивну агресію ще до усвідомленої оцінки ситуації. Проведений теоретичний аналіз дозволив виокремити три профілі агресивності – ситуативно-агресивний, реактивно-агресивний та інструментально- агресивний, – що стали підставою для диференційованого корекційного втручання. Емпіричне дослідження проводилось на вибірці з 30 учнів молодшого шкільного віку із застосуванням мультиметодного діагностичного підходу, що поєднував анкетування дітей, стандартизоване спостереження та оцінки педагогів і батьків. За результатами діагностики розроблено й апробовано чотириблокову корекційну програму: перший блок спрямований на емоційне усвідомлення й розвиток емоційного словника; другий – на модифікацію ворожих атрибутивних схем через когнітивно-поведінкові техніки; третій – на формування навичок просоціальної взаємодії; четвертий – на зміцнення самооцінки й розвиток емпатії засобами арт-терапії [4]. Ефективність програми підтверджена за трьохточковою системою вимірювання: порівняння показників на вхідному, проміжному та завершальному зрізах виявило статистично значущу позитивну динаміку за всіма виміряними параметрами агресивності.