Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science in the Era of Globalization‖ (May 22-24, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Zurich, Switzerland, 2026. - 353 p.

318 залежність не відповідають принципам сталого розвитку. Вони призводять до підвищених інфраструктурних витрат, надмірного споживання енергоресурсів і не забезпечують необхідної концентрації населення для розвитку системи громадського обслуговування, що ускладнює соціальний розвиток. Натомість європейський, зокрема данський, досвід людиноорієнтованого квартального планування пропонує іншу логіку просторового розвитку: територіальну компактність, більш щільну масштабну забудову, функціонально змішане використання територій, ієрархію вулиць і площ як осередків активного громадського життя, збалансованість приватних та публічних просторів, а також розвиток узгодженого блакитно-зеленого каркасу як основи ландшафтно-рекреаційної структури [1–3]. У сучасних європейських підходах квартал (до 1 га) розглядається не як історичний містобудівний патерн, а як базова просторово-планувальна одиниця протестована на протязі декількох тисячорічь урбанізованого розвитку. Вона здатна забезпечити компактну планувальну структуру, гуманний масштаб, функціональну гнучкість, соціальну взаємодію, різноманіття та розвиток «сусідства», можливість поетапного розвитку. При цьому пріоритет надається створенню цілісного середовища: пішохідній доступності та архітектурній єдності, активним першим поверхам, спільним громадським осередкам. Такий підхід особливо актуальний для малих населених місць України, які наразі зазнають трансформацій й потребують нових комплексних підходів до створення привабливого середовища навіть в умовах невизначеності [1, 2]. Одним із ключових напрямів адаптації планувальних принципів є перехід від розосередженої індивідуальної забудови малих населених місць до щільної квартальної структури з можливістю поєднання декількох типів житла. Для згаданих малих населених місць доцільним є поєднання трьох базових типологій: секційний тип (багатоквартирні будинки до 4 поверхів), блокованого житла (таунхаузи до 3 поверхів) та індивідуальних будинків (односімейні або двосімейні до 3 поверхів). Квартал тут виступає як стала безпекова, соціальна та економічно обґрунтована модель життєдіяльності – базова планувальна