Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science in the Era of Globalization‖ (May 22-24, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Zurich, Switzerland, 2026. - 353 p.

327 приватних будинків і не як абстрактну функціональну зону, а як просторово організовану систему. Такою категорією може стати поняття садибного району . Під садибним районом доцільно розуміти відносно цілісний фрагмент міської тканини, в якому переважає садибна забудова, наявна спільна морфологічна логіка, простежуються межі відносно суміжних типів забудови, а проблеми розвитку мають системний, а не лише об'єктний характер. Вибір саме районного масштабу є принциповим. Окремий будинок або окрема ділянка не дозволяють оцінити транспортну доступність, щільність, зв'язність вуличної мережі, інженерну забезпеченість, функціональні зв'язки чи потенціал трансформації. Адміністративний район, навпаки, є занадто великим і неоднорідним масштабом, у межах якого специфіка садибної тканини розчиняється серед інших типів забудови [4; 6]. Садибний район як аналітична одиниця дозволяє поєднати кілька рівнів дослідження: морфологічний, функціональний, соціальний, правовий та стратегічний. На морфологічному рівні він дає змогу аналізувати структуру вуличної мережі, конфігурацію ділянок, щільність, характер забудови і ступінь збереженості історичного планувального каркаса. На функціональному рівні — оцінювати роль району в системі міста, його транспортну інтегрованість, доступність громадських функцій і потенціал змішаного використання. Теоретичним підґрунтям такого підходу може бути урбаністична морфологія у традиції М. Р. Г. Конзена, де міська тканина розглядається як система взаємопов'язаних рівнів: планувального каркаса, структури ділянок, типів забудови та землекористування [5; 6]. Важливим є також зв'язок із концепцією character areas , що використовується для виділення відносно однорідних фрагментів міського середовища за їхніми морфологічними і просторовими характеристиками. Для пострадянського контексту цей підхід є особливо продуктивним, оскільки дозволяє перейти від узагальненого поняття «приватний сектор» до диференційованого аналізу районів з різним походженням, станом і потенціалом [9].