Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science in the Era of Globalization‖ (May 22-24, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Zurich, Switzerland, 2026. - 353 p.

341 Доведено, що зміни у складі мікробіоти можуть впливати на розвиток ожиріння, цукрового діабету 2 типу, серцево-судинних та запальних захворювань [3–5]. Формування мікробіоти починається ще з моменту народження та залежить від способу пологів, типу вигодовування дитини, умов довкілля та харчових звичок. Наприклад, дієти з високим вмістом клітковини сприяють зростанню різноманіття мікроорганізмів, проте тривале застосування антибіотиків призводить до зниження чисельності коменсальних бактерій [1, 4]. Також важливу роль відіграють вік людини, екологічні умови, рівень фізичної активності, психоемоційне навантаження. Дисбіоз визначається як порушення стабільності мікробної екосистеми, що супроводжується зміною співвідношення між коменсальними та умовно- патогенними мікроорганізмами. Наукові дані свідчать про його асоціацію із запальними захворюваннями кишечника, метаболічним синдромом, алергічними та аутоімунними процесами [2–5]. Водночас причинно-наслідкові зв‘язки залишаються предметом активних досліджень, оскільки мікробні зміни можуть бути як пусковим механізмом, так і наслідком патології. На здоровий мікробіом впливає: раціональне харчування з достатнім вмістом харчових волокон, застосування пробіотиків і пребіотиків з доведеною ефективністю, обмеження необґрунтованого використання антибіотиків; фекальна мікробіота-терапія у клінічно обґрунтованих випадках [1–3 ]. Дані підходи є перспективними напрямами персоналізованої медицини. Висновки. Мікробіом людини є складною багатокомпонентною системою, що забезпечує підтримання гомеостазу. Кишкова мікрофлора виконує ключові метаболічні, імунні та бар‘єрні функції. Дисбіоз пов‘язаний із розвитком метаболічних, запальних та аутоімунних захворювань. Корекція способу життя та застосування сучасних біотерапевтичних методів є перспективним напрямом профілактики й лікування. Таким чином, дослідження мікробіому становить важливий напрям сучасної біомедицини та має значний науково-практичний потенціал.