Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (May 25-27, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Lviv, Ukraine, 2026. - 362 p.

104 тритикале та пшениці порівняно з житом пояснюється значно меншим вмістом DIMBOA у їхньому насінні [4]. Для горошку паннонського реакція була загалом стабільнішою. Жито не впливало на довжину корінця (ІДК=99,7%, ns), проте схожість знизилась до 88,4%. Тритикале виявило виразний стимулюючий ефект на кореневу систему горошку паннонського: ІДК=133,6% (p<0,001), що є найвищим показником серед усіх досліджуваних комбінацій. Пшениця також стимулювала ріст корінця (ІДК=122,2%, p<0,01). При цьому довжина проростка в усіх варіантах залишалась на рівні або нижче контролю (ІДП 70–90%), що вказує на вибіркову стимуляцію підземної частини рослин без відповідного посилення надземного росту. За використання водних екстрактів із насіння озимих злаків спостерігалися схожі закономірності, але з меншою виразністю ефектів (табл. 2). Це підтверджує концепцію «ефекту локальної концентрації»: алелохімікати досягають фітотоксичного рівня лише в мікрозоні безпосереднього контакту насінин, а за розведення у водному середовищі їх концентрація швидко дисипує до нейтрального або гормезисного рівня [1]. Для горошку волохатого екстракт тритикале забезпечив найкращий ефект: довжина проростка достовірно перевищувала контроль (ІДП=127%, p<0,001), а ІДК склав 102,4% (ns). Екстракти пшениці та жита практично не впливали на кореневу систему горошку волохатого (ІДК 87,9–99,5%; ns). Ці результати свідчать, що тритикале є донором біологічно активних речовин, які в концентрації 1:50 не лише не пригнічують, а й частково стимулюють ранній розвиток V. villosa .