Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (May 25-27, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Lviv, Ukraine, 2026. - 362 p.

218 Таблиця 1. Психолінгвістичні механізми лексичного запам'ятовування та відповідні методичні прийоми Механізм Психолінгвістична основа Методичний прийом Семантична обробка (semantic processing) Активація глибинних когнітивних схем; зв'язок форми і значення через ментальний лексикон Контекстуальне занурення, семантичне картування (semantic mapping) Фонологічне кодування (phonological encoding) Задіяння фонологічної петлі робочої пам'яті (Baddeley, 1986) Аудіювання з повторенням, рифмування, фонетичні асоціації Елаборативне кодування (elaborative encoding) Принцип рівнів обробки інформації (Craik & Lockhart, 1972): глибша обробка — кращий слід у пам'яті Keyword method, створення образно-асоціативних ланцюжків Інтервальне повторення (spaced repetition) Крива забування Еббінгауза; ефект інтервалу (spacing effect) Алгоритм SM-2 (SuperMemo), флеш-картки з адаптивним інтервалом Мультисенсорна інтеграція (multisensory integration) Теорія подвійного кодування Пайвіо (dual-coding theory, 1971): вербальний + образний канали Total Physical Response (TPR), відеоасоціації, предметна наочність Емоційне підкріплення (emotional reinforcement) Вплив амігдали на консолідацію пам'яті; ефект фон Ресторфа (von Restorff effect) Сторітелінг, емоційно насичений контекст, гейміфікація Концепція подвійного кодування Пайвіо стверджує, що слова, які обробляються одночасно в образному і вербальному каналах, мають значно вищий рівень пригадування, ніж слова, що кодуються лише вербально. Цей принцип лежить в основі методу keyword (ключових слів), розробленого Аткінсоном і Шіффрін: студент будує яскравий зоровий образ, що пов'язує звучання нового іноземного слова з фонетично схожим словом рідної мови та його значенням. Численні емпіричні дослідження підтверджують вищу ефективність цього методу порівняно з традиційним заучуванням на всіх часових інтервалах утримання. Ефект інтервалу (spacing effect), зафіксований ще Еббінгаузом і підтверджений у сотнях наступних досліджень, свідчить про те, що розподілені у часі сесії повторення призводять до значно стійкішого запам'ятовування, ніж концентроване заучування (massed practice). Алгоритм SM-2, розроблений П.