Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (May 25-27, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Lviv, Ukraine, 2026. - 362 p.

222 (фонологічній) обробці, суттєво поступаються за ефективністю стратегіям глибокої семантичної обробки, підтверджуючи принцип Крейка–Локхарта. По- третє, міжпредметна інтеграція у форматі CLIL забезпечує природний контекст для елаборативного кодування і підсилює прагматичну мотивацію, що в сукупності підвищує рівень довготривалого утримання лексики до 83–91% через тиждень після навчання. По-четверте, інтервальне повторення є необхідним, але недостатнім компонентом оптимальної стратегії: його ефективність суттєво зростає за умови поєднання з мультисенсорністю та семантичною глибиною. По-п'яте, розвиток метакогнітивної компетентності студентів — усвідомленого управління власними стратегіями запам'ятовування — є стратегічною метою сучасного лексичного навчання, що виходить за межі конкретного предмета і формує базу навчальної автономії. Перспективи подальших досліджень вбачаються у проведенні лонгітюдного емпіричного дослідження ефективності розробленої моделі на студентській вибірці різних спеціальностей, а також у вивченні нейрофізіологічних корелятів міжпредметного лексичного засвоєння методами нейровізуалізації. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ: 1. Білецька О. М. Механізми формування лексичної компетентності при інтегрованому навчанні іноземної мови та інших предметів / О. М. Білецька // Інноваційна педагогіка. — 2023. — Вип. 78. — С. 112–122. 2. Волков В. С. Психологопедагогічні умови ефективного запам‘ятовування іншомовної лексики у системі CLIL / В. С. Волков // Вісник Харківського національного педагогічного університету. Серія «Педагогіка і психологія». — 2024. — ғ 2. — С. 67–75. 3. Гуменюк І. В. Роль міжпредметних зв‘язків у активізації лексичного запасу іноземної мови / І. В. Гуменюк // Педагогічні науки: теорія, історія,