Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Turning Point of History‖ (May 25-27, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Lviv, Ukraine, 2026. - 362 p.

235 художнім твором стає головним інструментом для навчання студентів мислити критично. Така діяльність допомагає майбутнім фахівцям розвивати аналітичні здібності, які є життєво необхідними в сучасному світі, перенасиченому інформацією. Важливий науково-методичний аспект цієї проблеми розкривають дослідники Н. Демченко, Т. Крехно, А. Чала. Аналізуючи сучасні вимоги до підготовки вчителів-філологів в умовах реформ вищої освіти, автори наголошують що «критичне мислення допомагає людині бути гнучкою, готовою до майбутніх змін. Воно дає змогу аналізувати інформацію, порівнювати, зіставляти факти, спростовувати міфи й робити власні висновки, розв‘язувати задачі, що не мають однієї очевидної правильної відповіді, формувати здоровий світогляд на основі сформованих знань про світ і самого себе» [1, с. 150]. Розвиток аналітичних навичок потребує цілеспрямованої системи завдань на практичних заняттях. Коли студент оцінює логіку твору, значення окремих слів чи вчинки персонажів, він вдосконалює власну професійну культуру. Критичне сприйняття до художнього тексту є певним вмінням․ Воно вчить логічно‚ точно‚ а також переконливо формулювати власні думки․ Це надає можливість майбутньому фахівцю успішно ухвалювати рішення в складних ситуаціях та ще й захищати свій особистий інтелектуальний простір․ Формування критичного мислення допомагає перевести студента із позиції пасивного читача в позицію активного дослідника․ Студент починає розуміти внутрішню силу кожного художнього слова і вчиться свідомо використовувати аналітичні інструменти у своїй майбутній діяльності. Ефективний розвиток критичного мислення під час аналізу художньої літератури не може бути випадковим чи хаотичним. Він потребує впровадження чіткої та послідовної методики. Щоб робота над текстом приносила максимальну користь, викладач має організувати її як систему логічних кроків. Найбільш успішною для цього є модель триетапного опрацювання художнього матеріалу. Н. Нестеренко та О. Драгінда пропонують алгоритм такої діяльності: «Технологія формування та розвитку критичного мислення за допомогою читання художньої літератури передбачає три етапи: дотекстовий (виклик), текстовий (осмислення) та післятекстовий (рефлексія)»