Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (May 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 392 p.

166 Для харчових азобарвників картина складніша. Тартразин, Sunset Yellow, Carmoisine, Allura Red – усі вони є азосполуками або похідними, що містять нітрогеновмісні фрагменти. Ретроспективні токсикологічні огляди свідчать, що в умовах стандартних регуляторних доз ці речовини не виявляють вираженої прямої канцерогенності, проте окремі з них демонструють геномодулюючі ефекти: Quinoline Yellow, наприклад, модулює 21 ген, пов'язаний з репарацією ДНК, що потенційно послаблює клітинні механізми захисту від мутацій. Чи є такий ефект при реальних рівнях споживання клінічно значущим – питання досі дискусійне, а дані щодо специфічних харчових азобарвників, зокрема Carmoisine та Ponceau 4R, свідчать про необхідність подальшого вивчення генотоксичного потенціалу навіть тих сполук, що наразі вважаються нешкідливими [1, 3]. Акридинові барвники утворюють особливу категорію, яку складно однозначно зарахувати до «безпечних» чи «небезпечних». Механізм їхньої взаємодії з ДНК – інтеркаляція – полягає у впровадженні планарної молекули між сусідніми парами основ подвійної спіралі без утворення ковалентних зв'язків. Стабілізація комплексу відбувається за рахунок π-π-взаємодій та водневих зв'язків, що призводить до розмотування спіралі та локального подовження ланцюга. Функціональний наслідок – сповільнення або блокування реплікації та транскрипції через геометричне спотворення матриці ДНК. Саме на цьому принципі побудовано терапевтичну дію ряду протипухлинних препаратів на основі антрациклінових антибіотиків – доксорубіцину, даунорубіцину, ідарубіцину [5]. Проте той самий механізм несе потенційну генотоксичну загрозу поза клінічним контекстом. Прості акридинові барвники, зокрема профлавін і акрифлавін, є мутагенами рамки зчитування переважно у прокаріотичних системах та бактеріофагах; у клітинах ссавців їхня кластогенна активність значно нижча. Натомість акридинові похідні, ковалентно зв'язані з іншими реакційноздатними групами, виявляють значно ширший спектр мутагенної активності – включаючи заміни пар основ і кластогенні ефекти в клітинах