Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (May 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 392 p.

201 війни засвідчують зміну емоційного тла прийому, зростання частки розмов із травмівним змістом, потребу в мовленнєвих засобах деескалації та підтримки [4]. У навчальний матеріал доцільно вводити модельні діалоги з пораненими військовослужбовцями та цивільними постраждалими, відпрацьовувати лексику, що уникає стигматизаційних номінацій, формувати уміння витримувати паузу, ставити запитання, які не «втягують» пацієнта в повторне переживання травми. Окремий пласт роботи – мовний образ захисника України, що активно формується в публічному дискурсі періоду війни і має лексико-стилістичні риси, які лікареві важливо чути й коректно відтворювати у власному мовленні [1, с. 54]. Тісно пов’язаним із попереднім є орієнтир на ґендерну чутливість медичної комунікації. Дослідження професійної медичної комунікації в умовах війни виявляють ґендерно зумовлені відмінності у виборі мовних засобів, у стратегіях ввічливості, у формах вираження емпатії та керування розмовою [6]. Це означає, що тренування дискурсивних умінь не може спиратися на одну «універсальну» рольову модель; натомість студенти аналізують варіативність мовленнєвої поведінки, навчаються розрізняти ґендерні стереотипи, що проникають у мову (зокрема в номінації пацієнтів і колег), і добирати формулювання, які залишаються професійно точними й водночас вільними від дискримінаційних конотацій. Подальшим орієнтиром лінгводидактики стає деонтологічна виваженість та морально-ціннісний аспект дискурсу. Медичне мовлення підпорядковане професійній етиці й нормам конфіденційності, тож лінгводидактика обов’язково охоплює питання вибору лексики (зокрема відмова від стигматизаційних номінацій на адресу пацієнта), мовленнєвої поведінки у складних розмовах (відмова в проханні, повідомлення про несприятливий прогноз, реагування на агресію), межі публічної комунікації лікаря в соціальних мережах. Цей орієнтир спирається на ціннісний профіль здобувачів медичної освіти: дослідження цінностей здобувачів вищої медичної освіти показують стійку орієнтацію на життя і здоров’я людини, гідність пацієнта, професійну відповідальність,