Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (May 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 392 p.

202 чесність [5, с. 21]. Дискурс розглядається як простір реалізації цих цінностей: те, що сказано і як сказано, має деонтологічні наслідки. Завершує систему орієнтирів поєднання усної та писемної форм професійного мовлення. Усна частина забезпечує ситуативну комунікацію (прийом, обхід, доповідь), писемна – документальну (медична картка, історія хвороби, виписка, направлення, інформована згода, наукова стаття, тези). Лінгводидактика опрацьовує обидва модуси як взаємопов’язані: запис у картці має лишатися зрозумілим колезі через місяці, а пояснення, сказане пацієнтові, має співвідноситися з тим, що згодом потрапить у виписку. Робота з писемним медичним текстом передбачає роботу з композицією, абревіатурами, латиномовними елементами, формулами діагнозу, а також редагування канцеляризмів і кальок. Особливе місце посідає узгоджене вживання терміна: лікар має не лише знати дефініцію, а й уміти ввести термін у мовлення так, щоб він був релевантним для конкретного адресата [3, с. 41]. Окреслені орієнтири задають структуру мовно-дискурсивної компетентності майбутнього лікаря, у якій взаємодіють щонайменше чотири складники. Когнітивний складник – це знання норм української літературної мови, медичної терміносистеми, жанрів професійного дискурсу та комунікативних стратегій. Операційний складник – уміння продукувати усний і писемний дискурси відповідно до жанру та ситуації, редагувати власні й чужі тексти, перебудовувати висловлювання залежно від адресата. Рефлексивний складник – здатність аналізувати свою комунікативну поведінку, помічати власні мовленнєві помилки й коригувати їх. Ціннісний складник – усвідомлення мови як інструмента довіри, безпеки й гідності пацієнта, відповідального ставлення до публічного слова лікаря [5, с. 23]. На рівні організації змісту доцільною видається модульна побудова курсу української мови за професійним спрямуванням з опорою на жанрові кластери. Перший модуль – фундаментальний: мовна нормативність як умова клінічної точності (орфоепія, акцентуація, морфологія, синтаксис у фахових формулюваннях, керування дієслів). Другий – діалог із пацієнтом: жанри