Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (May 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 392 p.

284 критичного мислення, виховує наполегливість у досягненні мети, мотивує до вивчення української мови. Питання впливу помилок на процес навчання учнів були в полі зору учених (Двек К., Едж Дж., Хетті Дж., Храбан Т. та ін.) Так, британський лінгвіст Джуліан Едж у статті «Mistakes and correction» звернув увагу на те, що помилки є природною частиною мовленнєвого процесу учнів та не повинні викликати страху [2]; Т. Храбан у статті «Еrrors as a Resource in Foreign Language Learning» зазначила, що помилки є каталізатором критичного мислення учнів та мотивують їх до навчання і самостійної роботи [3]; Джон Хетті досліджував помилку як засіб впливу на успішність учнів [6]; К. Двек висловила думку про позитивний вплив помилок на розвиток можливостей та мотивацію учнів у процесі навчання [1, с. 6]. Практичний досвід учителів доводить, що є теми, які викликають в учнів труднощі в сприйнятті та запам’ятовуванні, як-от: написання прислівників, написання складних слів, написання слів іншомовного походження, порушення лексичних норм тощо. Наведемо один із прикладів такого написання: при вживанні слів у невластивому їм значенні ( Тарас Шевченко являється видатним українським поетом замість Тарас Шевченко є видатним українським поетом ); тавтології ( моя автобіографія, вільна вакансія замість автобіографія, вакансія ); плеоназмі ( у травні місяці, спускатися вниз замість у травні, перша прем’єра ); вживанні фразеологізмів ( приймати міри замість вживати заходи ); змішуванні паронімів ( військовий та воєнний; музичний та музикальний ) тощо. Кожна помилка може бути стресом для учнів, дестабілізувати їх, викликати невпевненість у своїх можливостях, тривожність і зниження інтересу до вивчення предмету. Тому важливо, щоб учитель допоміг учневі усвідомити, що помилка – це рух вперед, а не програш. Помилка повинна стати для учня не засобом зневіри, а джерелом розвитку, рушійною силою, яка допоможе досягти мети. Адже ще Т. Едісон говорив про те, що під час експериментів він «не