Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (May 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 392 p.

301 Долучення до шкільного парламенту або учнівської ради — це перша модель реальної демократії для підлітків. Вона формує навички вибору та делегування повноважень, уміння домовлятися і знаходити компроміси, а також відповідальність за прийняті рішення. Участь у різноманітних шкільних проєктах — соціальних, волонтерських, екологічних чи творчих — сприяє формуванню у школярів почуття відповідальності. Діти починають усвідомлювати, що їхні вчинки мають значення, а доброта, взаємодопомога та повага є важливою частиною життя. Доброчинна діяльність дозволяє школярам реалізовувати потребу в самовизначенні та самореалізації в колі однодумців. [1] Як зазначав А. С. Макаренко, саме в колективі, особливо в малих групах, учні краще засвоюють норми поведінки, розуміють співвідношення особистого й колективного та набувають соціального досвіду [5] Особливо цінним є досвід командної роботи під час реалізації шкільних ініціатив. Їх можна умовно поділити на такі напрями: 1. Екологічні проєкти – сортування сміття, озеленення територій формує відповідальне ставлення до довкілля. 2. Благодійність та волонтерство – ярмарки на підтримку ЗСУ, допомога дитячим будинкам чи притулкам для тварин, розвивають емпатію та солідарність. 3. Культурно-мистецькі проєкти – свята, виставки, театральні постановки, творчі конкурси, розвиває креативність, сприяють розвитку креативності й національної свідомості. 4. Інформаціно-освітні проєкти - стінгазети, блоги, презентації, просвітницькі кампанії, розвивають критичне мислення, медіаграмотність і комунікаційні навички. Успіх громадянського виховання значною мірою залежить від ролі вчителя. Сьогодні він виступає не лише джерелом знань, а й фасилітатором, наставником і організатором діяльності учнів. Його завдання полягає в тому, щоб створювати