Proceedings of the International scientific and practical conference ―Oxford 2026: Science and Education Today‖ (May 29-31, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Oxford, United Kingdom, 2026. - 392 p.

331 З позицій теорії особистісних рис хронічна тривожність пов’язується з такими індивідуально-психологічними характеристиками, як високий рівень нейротизму, емоційна нестабільність та підвищена чутливість до стресових впливів. За наявності цих рис навіть помірні життєві труднощі можуть сприйматися як значна загроза. Окрему групу психологічних причин становлять хронічні стресові переживання та психотравмівний досвід. Тривале перебування в умовах невизначеності, емоційного напруження або повторюваних невдач поступово виснажує адаптаційні ресурси особистості. У результаті тривожність втрачає адаптивну функцію і трансформується у стійкий емоційний стан. Хронічна тривожність як стійкий психологічний феномен пояснюється в сучасній психології з позицій різних теоретичних підходів, кожен з яких акцентує увагу на певних механізмах її виникнення, розвитку та підтримання. Комплексне розуміння цього явища можливе лише за умови інтеграції кількох наукових моделей. Наприклад, психодинамічний підхід розглядає хронічну тривожність як наслідок внутрішніх, часто неусвідомлюваних конфліктів особистості [6, c.45]. Когнітивно-поведінковий підхід є одним із найбільш поширених у поясненні хронічної тривожності. Згідно з концепціями А. Бека, А. Елліса та їхніх послідовників, основою хронічної тривожності є стійкі когнітивні викривлення, ірраціональні переконання та автоматичні негативні думки. У межах гуманістично-екзистенційного підходу хронічна тривожність розглядається як наслідок порушення процесу самореалізації та втрати особистістю життєвого сенсу [7]. Соціально-психологічний підхід акцентує увагу на впливі соціального середовища та міжособистісних взаємин на формування хронічної тривожності [4, c.76]. Біопсихосоціальна модель пояснення хронічної тривожності ґрунтується на взаємодії біологічних, психологічних і соціальних чинників [8, c.5]. Отже, хронічна тривожність є складним багатофакторним психологічним феноменом, що формується під впливом особистісних, когнітивних, соціальних