Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

101 Когнітивно-комунікативна стійкість студентської молоді: механізми вразливості та трансформації Умови гібридної війни суттєво змінюють характеристики когнітивно- комунікативної стійкості студентської молоді, переводячи її з рівня загальної компетентності у площину критично важливої здатності до збереження когнітивної автономії та дискурсивної суб’єктності. Сучасне інформаційне середовище характеризується надмірною інтенсивністю, фрагментованістю та емоційною насиченістю, що впливає на процеси сприйняття, аналізу та інтерпретації інформації. Дослідження когнітивної війни свідчать, що ключовою метою інформаційного впливу є трансформація способу мислення та моделей поведінки [13; 14]. У цих умовах студентська молодь опиняється в ситуації підвищеної вразливості, що зумовлено поєднанням кількох факторів: активною залученістю до цифрового середовища, незавершеністю формування світоглядних структур та високим рівнем інформаційного навантаження. Це призводить до когнітивного перевантаження, зниження критичності мислення та зростання залежності від спрощених когнітивних моделей. З позицій когнітивної психології важливу роль відіграють евристики та когнітивні викривлення, які активізуються в умовах інформаційного перенасичення [15]. Серед них особливе значення мають ефект підтвердження, емоційна реактивність, інформаційна втома та орієнтація на соціальні авторитети. У сукупності вони знижують здатність до об’єктивного аналізу та підвищують ризик маніпулятивного впливу. Важливим аспектом є також дискурсивний вимір, оскільки гібридна війна передбачає боротьбу за інтерпретацію реальності. Формування наративів визначає способи осмислення подій і впливає на когнітивні та поведінкові реакції індивіда [11]. У цьому контексті студент виступає активним учасником комунікативного простору, де відбувається конкуренція смислів. Додатковим фактором є вплив цифрових алгоритмів, що формують інформаційні «бульбашки» та обмежують різноманітність джерел. Це сприяє