Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

102 поляризації, зниженню толерантності до альтернативних позицій і ускладнює академічну комунікацію. З психологічної точки зору когнітивно-комунікативна стійкість має динамічний характер і змінюється залежно від умов середовища [16; 17]. Тривалий вплив стресу та інформаційного тиску може призводити до зниження когнітивної гнучкості, ригідності мислення та уникнення складних інформаційних процесів. Водночас за наявності сприятливих умов студентська молодь здатна демонструвати високий рівень адаптації та розвитку, що дозволяє розглядати когнітивно-комунікативну стійкість не лише як захисний механізм, а як ресурс особистісного і професійного становлення. Психолого-педагогічні імплікації формування когнітивно-комунікативної стійкості Окремої уваги заслуговує дискурсивний вимір проблеми . У гібридній війні боротьба відбувається не тільки за інформацію, а за інтерпретації, значення та рамки сприйняття реальності. Як зазначають дослідники стратегічної комунікації, ключовим інструментом впливу є формування домінуючих наративів, які визначають, як саме події будуть осмислюватися суспільством [21]. У цьому контексті студент стає не просто споживачем інформації, а учасником дискурсивного простору, в якому відбувається боротьба за смисли. Когнітивно-комунікативна стійкість у цьому вимірі означає здатність:  розпізнавати маніпулятивні наративи;  деконструювати інформаційні повідомлення;  відокремлювати факти від інтерпретацій;  формувати власну аргументовану позицію;  підтримувати раціональний діалог у поляризованому середовищі. Це принципово змінює роль студента — від пасивного реципієнта до активного суб’єкта когнітивного та комунікативного спротиву. Не менш важливим є вплив цифрових алгоритмів і платформ . Сучасні соціальні мережі функціонують на основі алгоритмів, що підсилюють