Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

103 залучення користувача через емоційно насичений та конфліктний контент. У результаті формується так званий “інформаційний міхур” (filter bubble), у межах якого користувач отримує переважно узгоджену з його поглядами інформацію [20]. Це обмежує когнітивну різноманітність, знижує здатність до критичного аналізу альтернативних позицій і сприяє поляризації. Для студентської молоді це має особливо небезпечні наслідки, оскільки:  звужується спектр інформаційних джерел;  знижується толерантність до альтернативних думок;  посилюється емоційна поляризація;  зменшується здатність до академічної дискусії. У такому середовищі когнітивно-комунікативна стійкість включає також метакогнітивний рівень — усвідомлення того, як саме формується інформаційне середовище, і здатність свідомо виходити за межі алгоритмічно заданих рамок. З позицій психології стійкості важливо підкреслити, що когнітивно- комунікативна стійкість не є статичною характеристикою. Вона має динамічний характер і може як посилюватися, так і знижуватися залежно від умов середовища [15]. Зокрема, тривале перебування в ситуації невизначеності, інформаційного тиску та емоційного напруження може призводити до:  зниження когнітивної гнучкості;  зростання ригідності мислення;  формування спрощених схем інтерпретації;  уникнення складної інформації;  відмови від участі в комунікації. Ці процеси прямо впливають на здатність студентів до навчання, аналізу, аргументації та професійного розвитку. Разом із тим дослідження резильєнтності вказують на те, що за певних умов студентська молодь здатна демонструвати високий рівень адаптації та розвитку навіть у кризових ситуаціях [16]. До таких умов належать:  наявність підтримувального освітнього середовища;