Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

211 виспатися та відпочити (хронічний недосип), емоційне виснаження, хронічна втома, ОКР, тривожно-депресивний розлад та синдром емоційного вигорання в купі з вигоранням професійним в анамнезі, хронічний скелетно-м’язовий біль як головний симптом міофасціального синдрому та фіброміалгії. Як видно, фізіологія , тобто тілесні відчуття, також дала про себе знати і суттєво вплинула на мій загальний стан. Сучасна когнітивно-поведінкова терапія також робить акцент на важливості цього аспекту, коли мова йде про вирішення проблем людини (так званий принцип інтерактивної системи ) [6, с. 18]. Коли мова йде про професійне вигорання, необхідним кроком у напрямку вирішення цієї складної проблеми є ретельний аналіз факторів психосоціальних ризиків . Під цим поняттям зазвичай розуміються «аспекти планування або управління роботою, які збільшують ризик несприятливого впливу, що призводить до стресу, пов’язаного з роботою, посилення стресу, не пов’язаного з роботою, або впливає на здоров’я та добробут окремих працівників» [7]. Фактори психосоціальних ризиків професійного вигорання викладачів ЗВО можна умовно розділити на дві групи: ті, які пов’язані безпосередньо з їхньою професійною діяльністю , та ті, які пов’язані з кризовими ситуаціями (у нашому випадку – з війною ). Найбільш значущими факторами першої групи ми вважаємо наступні: невідповідність очікувань педагога результатам його роботи; низький рівень заробітної плати, що призводить до неможливості закриття ним своїх базових потреб; брак підтримки від колег та рідних; надмірно високі вимоги з боку керівництва; жорсткі регламентації від керівництва та обмеження ініціативи працівників; брак часу на себе; брак належної уваги до свого здоров’я – фізичного та психічного; цифрова втома, особливо якщо людина вимушена тривалий час працювати в режимі онлайн; робота «в порожнечу», якщо студенти під час занять не включають камери; багатозадачність; перевантаження ролями – викладача, модератора, фасилітатора, куратора; перевтома від надмірної кількості обов’язків; психічне виснаження; вікарна